"Була первинна єдність із природою, всесвітом, символом — Черемошем і тягою до річки, до живої, неповторної вічності, підкорення гір, пізнання величі творця".
Зі щоденника Назарія Яремчука
Сьогодні Назарію виповнилося б 60... Він прожив неповні 44 роки, але став легендою української естради.
Назарій Яремчук народився 30 листопада 1951 року в селі Рівня Вижницького району Чернівецької області в селянській родині.
У 1963-му закінчив початкову школу у рідному селі. Потім навчався у школі-інтернаті у Вижниці.
Рік 1969. Назарій закінчив Вижницьку середню школу №1. Після невдалої спроби вступити на географічний факультет Чернівецького університету деякий час працював сейсмографом у Західноукраїнській геолого-розвідувальній партії. Згодом, за направленням військкомату, навчався на курсах водіїв. Саме там його здібності помітив керівник вокально-інструментального ансамблю "Смерічка", що діяв при Вижницькому будинку культури, Левко Дутківський. З осені цього року юнак почав співати у "Смерічці".
1970-ий. Назарій вступає на географічний факультет Чернівецького державного університету.
1971-72 рр. — відбулися зйомки телефільму "Червона рута", який одразу ж здобув популярність."Смерічка" вдало виступила на всесоюзних конкурсах "Пісня - 71" і "Пісня - 72". Сталася й найстрашніша трагедія: померла мати Назарія — Марія Даріїївна. Святу любов до неї співак проніс до кінця свого життя, наповнивши нею свої пісні "Чуєш мамо", "Батько і мати" та інші.
Перше мистецьке визнання: за виконання пісні "Горянка" солісти "Смерічки" Назарій Яремчук та Василь Зінкевич були удостоєні звання лауреатів Всесоюзного конкурсу "Алло, ми шукаємо таланти".
1973 рік — "Смерічку" запрошено до Чернівецької обласної філармонії. Тепер ансамбль отримав статус професійного. Пісня повністю захоплює Назарія. Він навіть був змушений перевестися на заочне навчання в університеті.
1975-ий. Отримавши диплом, Назарій влаштовується працювати старшим інженером на кафедрі економічної географії університету. Та любов до пісні виявилася сильнішою над усе - він переходить у філармонію, де працює до кінця свого життя.
1978 — Назарію присвоєно звання заслуженого артиста України. Його нагороджено орденом Дружби народів.
1981 — Назарій Яремчук — дипломант Міжнародного фестивалю естрадної пісні "Братіславська ліра" у Чехословаччині.
1982 — Назарій — лауреат республіканської премії ім. Миколи Островського.
1985 — Н. Яремчук — дипломант ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві.
Десь далеко в Афганістані йшла війна. Війна, на якій гинули і українські хлопці... Назарій кілька разів їздив у Афганістан, виступав перед нашими солдатами. Його пісні нагадували їм далеку Батьківщину...
Багато часу співак приділяв пошуку нових талантів, підтримці самодіяльних колективів.
1986 рік. Чорна дата в історії України, та й, зрештою, цілого світу — Чорнобиль. Звичайно, Назарій Яремчук не міг стояти осторонь такої трагедії. Його пісні звучали, як реквієм. Співак тричі побував у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами аварії.
1987 — Назарію присвоєно звання народного артиста України. Це була констатація факту його надзвичайної популярності й народної любові. Мабуть, мало знайшлося б у колишньому Радянському Союзі людей, які хоча б раз не чули його пісень і одразу ж не закохувалися у них.
1988 — Професійна естрада вимагала професійної підготовки. Н. Яремчук закінчив факультет сценічної режисури Київького державного інституту культури імені Карпенка-Карого.
Кінець 80-х — початок 90-х — роки підйому національної культури, важке повернення у минуле і його переосмислення. Назарій нарешті зміг заспівати на весь світ про те, що його весь час боліло, — про долю України: "Гей, ви, козаченьки!", "Родина". Мабуть, ви чули ці пісні?
1991-1993рр. Поїздки в Канаду, США, Бразилію...У багатьох країнах світу хотіли почути його пісні.
Разом із своїми найближчими пісенними побратимами Назарій відзнятий у музичних стрічках “Червона рута”, “Співає “Смерічка”, “Стартує пісня”, “Ти плюс я – весна” та “Через 10 років”.
30 червня 1995 року після тривалої і важкої хвороби відійшов від нас видатний естрадний співак, народний артист України Назарій Назарович Яремчук.
Упродовж мистецького життя артист здійснив гастрольні поїздки по всіх республіках колишнього Радянського Союзу, неодноразово був учасником тодішніх пісенних фестивалів – “Київська весна”, “Московські зорі”, “Кримські зорі”, “Білоруська осінь”, “Білі ночі”, “Мерцішор”, “Вогні магістралі-77″ та деяких інших. Разом із “Смерічкою” був учасником культурної програми ХХП Олімпійських ігор у Москві, Першого Міжнародного фестивалю політичної пісні та всіх визначних тогочасних форумів, що проводилися у державі.
Назарій Яремчук підтримав, благословив і спрямував на нелегку пісенну стежину чимало молодих виконавців. З-поміж них вирізнимо Оксану Пекун з Тернополя, Світлану Зайченко з Житомира, Жанну Боднарук з Чернігова, Ніну Шестакову з Харкова, Інесу Братущик, Ореста Хому та Ірчик зі Львова, Богдана Сташківа з Івано-Франківська, Миколу Романова з Києва, Ольгу Добрянську, Аллу Наталушко та Леоніда Корінця з Чернівців.
У березні 1996 року Указом Президента України Яремчуку Назарію Назаровичу (посмертно) присуджено Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка.
За матеріалами roduna.org, navsi100.com
